ОСТАННЄ ФІАСКО ПОРОШЕНКА


В Україні безлад, війна, безробіття і економічна стагнація. Здавалося б передвиборчий лозунг Порошенка "Жити по-новому" повністю втілено в життя. Але ні. Президент України знаходить способи досягнення нового дна.

Нещодавно я розмірковував про те, що у Порошенка не так багато шансів подовжити своє перебування на президентській посаді. Найнеймовірнішим серед них я називав введення військового стану в Україні. Найнеймовірнішим не з точки зору законодавства, а з точки зору європейських цивілізаційних рамок. Але, як виявилось, такі дрібниці як європейська цивілізація не є перепоною для українского "гаранта" і в "надрах" президентської адміністрації (можливо, не без допомоги сумнозвісного російського лоббіста Меведчука) почав реалізовуватися план по введенню "воєнного стану" на всій території України. План настільки божевільний, що в ньому відмовився брати участь навіть настільки скомпроментований діяч, як Юрій Луценко, його якраз напередодні прийняття "доленосного" рішення РНБО було терміново відправлено у "відпустку" до Японії, щоб не дай боже десь не висловився публічно проти "зміцнення обороноздатності країни".

Як всім відомо, воєнний стан, відповідно до норм чинного законодавства України, передбачає припинення таких прав громадян як право на протест, масові заходи, надає "гаранту" право обмеження або припинення діяльності політичних партій та громадських організацій, офіційно вводить цензуру, надає владі право обмежувати доступ до комунікаційних засобів (телефон, інтернет тощо) і що найголовніше - ЗАБОРОНЯЄ ПРОВЕДЕННЯ БУДЬ-ЯКИХ ВИБОРІВ. Саме останнє і стало вирішальним.

Як ми добре пам'ятаємо, в української влади було багато можливостей (точніше обов'язків) для введення воєнного стану раніше. Але ні окупація української території, ні вбивство тисяч українських громадян, ні Іловайськ  з Дебальцевим, ні катастрофи з Іл-76 та МН17, ні артилерійскі обстріли українських військових частин безпосередньо з території Російської Федерації не стали приводом для введення воєнного стану в Україні. Адже воєнний стан не тільки неймовірно розширює повноваження влади в напрямку внутрішньої політики, а й вимагає від керівника держави проведення конкретних заходів по обороні країни від агресора, що аж ніяк не входить в плани Порошенка - олігарха, який має численні економічні інтереси на території країни - агресора і абсолютно не зважає на те, що сплачені ним в РФ податки витрачаються в тому числі і на війну проти України. Гроші для українського президента завжди важливіші за інтереси України.

Але рейтинг у Порошенка невисокий, антирейтинг регулярно зростає і в необтяженій моральними принципами голові президента "визріло" рішення про воєнний стан. Звичайно, логічніше було б ввести його на місяць пізніше, але кордони перекриті протестувальниками, на шляхах та біля багатьох обласних адміністрацій палають шини, подальший розвиток подій невідомий і "процес пішов".

Casus belli (захоплення трьох суден українських ВМС) у порівнянні з попередніми діями РФ дрібний. Але ми спостерігали за ним майже у прямому ефірі. Вже за два десятки хвилин після інциденту відео тарану українського буксиру російським військовим кораблем демонстрували всі російські пропагандистські канали, а за ними і провідні інформаційні телеканали України. Особливо емоційно був поставлений спеціальний ефір на порошенківському "5 каналі". Реакція міжнародної спільноти передбачувана і гарантована, засідання Радбезу ООН та комісія "Україна - НАТО" повинні були стати тим фундаментом, на якому буде побудовано механізм введення тотальної диктатури в Україні та забезпечено безпечне перебування Порошенка в якості президента на невизначений термін. Але саме комісія "Україна - НАТО" і стала першою перешкодою.

Досвідчений в питаннях геополітики генеральний секретар НАТО Йенсен Столтенберг першим висловив стурбованість щодо щирості намірів українського керівництва і зауважив, що НАТО спостерігатиме за дотриманням демократичних норм в Україні. Він зробив це настільки переконливо, що Порошенку негайно довелося надати обіцянку про те, що введення воєнного стану в Україні не вплине на вибори Президента. І це був тільки перший "дзвіночок". Переконавшись у тому, що НАТО має намір не допустити зриву президентських виборів в Україні, підняла голову частина депутатського корпусу Верховної Ради, яка знаходиться під впливом відомого олігарха Р.Ахметова. Значно ускладнювало ситуацію для Порошенка і те, що його "підпільні партнери" у вигляді Оппоблоку не мали можливості голосувати за таке бажане президентом рішення, адже це повністю зруйнувало б їх політичне позиціонування.

За подальшим "цирком" спостерігала вся країна. Президентський штандарт заносився та виносився з сесійної зали, трагікомічні пристрасті захлинули ефір. Швидко стало зрозуміло, що голосів на підтримку рішення про воєнний стан немає і задля збереження хоча б якогось обличчя Порошенко пропонує прийняти рішення про введення воєнного стану на 30 днів замість 60 і тільки в 10 областях, що межують з РФ та Придністров'ям. Останнім цвяхом в домовину президетських планів стало прийняття Верховною Радою рішення про проведення виборів Президента України 31 березня 2019 року. Все. Повний програш.

Дуже жалюгідно виглядала сьогодні публікація в офіційних ЗМІ "старого" тексту Указу Президента з подальшими виправдовуваннями Порошенка, що лише вчергове продемонстрували непорядність нинішнього очільника держави. Спроба шахрайсва і тут не спрацювала. 

Ці події продемонстрували неможливість введення диктатури в Україні шляхом спирання на моральні норми європейської цивілізації. Також ми побачили, що вперше з часу обрання Порошенка на президентську посаду "пригноблена" "гарантом" частина українського олігархату оголосила президенту війну.

У битві між європейськими цивілізаційним принципами та деспотизмом останній зазнав повної поразки.

Шкода, що платити за цю битву знову доведеться народу України, адже одразу за падінням українських цінних паперів, що відбулося після вищезазначених подій,  негайно різко почала падати гривня, що неминуче викличе нове загальне підвищення цін.




Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Остаточне "прощавай" або беззаконня в Україні узаконено

ЧИ Є СВОБОДА СЛОВА В УКРАЇНІ?

ЧИ ДОПОМОЖЕ УКРАЇНІ ВБИВСТВО ПОРОШЕНКА?